Жахливі звичаї іудаїзму

Ахмад Джалам

Від редакції: У спеціальному випуску однієї з про-урядових газет Саудівської Аравії «Al-riyadh» від 15.03.07 р. була опублікована стаття відомого в цій країні вченого, доктора Ахмада Джалама. Ця стаття присвячена жидівському святу «пурім» і його невід’ємним атрибутам. Вибірки з цієї статті будуть наведені нижче. Сподіваємось, читачам відкриються нові подробиці раніше невідомої сторони жидівства. Отже, слово докторові Ахмаду Джаламі:

«Сьогодні, я хочу розповісти про свято «пурім», яке наступає кожного року, навесні в березні місяці. З цим святом пов’язані страхітливі звичаї, опис яких може шокувати читачів Вашої газети. Саме тому мені хотілося б заздалегідь вибачитися на випадок, якщо це неприємно зачепить почуття окремих людей.

Під час цих «святкових» днів, кожен жид зобов’язаний приготувати особливу випічку, до складу якої входить інгредієнт, який не можна зустріти або відшукати ні в місцевих, ні навіть в міжнародних магазинах або супермаркетах.

На жаль, від використання цього обов’язкового інгредієнту неможливо відмовитися, крім усього іншого, не існує альтернативи, яку можна було б використовувати замість нього. Що це за обов’язковий інгредієнт, який неодмінно використовується в святковій жидівській випічці? Річ у тім, що жиди зобов’язані дістати людську кров, яка під час свята «пурім» буде активно використана жидівськими священиками в процесі приготування святкової випічки. Іншими словами, жидівський релігійний звичай, як данина святу «пурім», не може обійтися без пролиття людської крові! Перш ніж я перейду до подробиць, хочеться особливо підкреслити те, що пролиття людської крові, яке проводиться жидами з метою підготовки святкової випічки, є історично і юридично доведеним фактом. Саме цей факт і служив в головній мірі причиною переслідувань і гонінь жидів, які відбувалися в різні часи, як в Європі, так і в Азії.

Свято «пурім» починається 13 березня з одноденного поста, саме так, колись повеліла Естер – сумнозвісна жидівка, через яку було страчено 10000 персів. 14 березня піст закінчується, жиди перевдягаються у карнавальні костюми, вживають у великих кількостях алкоголь, розважаються в борделях, здійснюють подружні зради. Історики мусульмани називають цей день «святом масок».

А зараз, я коротко розповім про те, як видобувається людська кров, яку застосовують у приготуванні святкової випічки. Жертвою обирають молодого, зрілого хлопця, котрий, звичайно ж, не має бути жидом. На цю роль підходить християнин або ж мусульманин, кров якого ретельно переробляється в гранули. Надалі, рабин змішує ці гранули з тістом, з якого готуються жидівські ласощі – випічка. Одна з цих випічок може зберігатися до наступного свята.

Окрім кривавого свята «пурім», під час якого використовується кров молодих хлопців, існує ще свято «пасхи» для святкування якого характерне використання крові християнських або мусульманських дітей віком не старше 10 років. Їхня кров в рідкій або засушеній формі замішується в тісто майбутньої випічки.

А зараз я спробую описати сам процес добування крові з жертви. Для цього використовують діжку, розміром з людський зріст, внутрішня частина якої вкрита різними голками і лезами. Леза, які кріпляться на внутрішніх стінках бочки, мають бути надзвичайно гострими і наточеними з обох боків. Відразу ж, після того, як тіло жертви втискується у всередину бочки, вони врізаються в її тіло. Голки і леза роблять свою справу, і кров дуже повільно починає сочитися вниз. У цей момент жертва переживає страхітливі муки, муки, які так солодко смакують жидівські вампіри, що з надзвичайною насолодою і любов’ю контролюють складний процес добування крові.

Після закінчення цього варварського дійства, жиди, за допомогою спеціальної посудини збирають всю кров, що витекла на дно діжки. Після цього, під радісні і щасливі вигуки святкуючих синів Ізраїлю, до справи долучається рабин, який і завершує весь процес приготуванням і сервіровкою випічки.

Існують також і інші способи добування крові: жертву можуть забити способом, що нагадує забій вівці. При цьому кров збирається у відро. Крім того, на різних ділянках тіла жертви розкривають вени. В цьому випадку жертва вмирає особливо болісною смертю, повільно стікаючи кров’ю.

Здобута кров, як я вже розповідав, акуратно збирається жидівським священиком – рабином. Рабин – священик він же і кухар, що спеціалізується на приготуванні випічки подібного роду».

Вперше дана стаття, з газети «Al-riyadh», була опублікована в Німеччині за підтримки: THE MIDDLE EAST MEDIA RESEARCH INSTITUTE (MEMRI)
Linien str. 115, 10115 Berlin
Tel.: 49-30-97893872/-3968, Fax: 49(030) 97893975
email: memri@memri.de, URL www.memri.de